Большая розовая сопля

[Mr4udIk]

Только я и монитор. И мышь за принтером. И её новая аватарка. Жалкое зрелище я из себя сейчас представляю. Обхватил колени руками, покорно опустил голову. Она никогда не станет моей. Я никогда не стану её. Хотя хотелось бы. Просто стать тряпкой, стать ничем, исчезнуть в её тени.
Соскребаю остатки мужества и гордости. Делаю непринуждённое выражение лица не сводя глаз с монитора. Да, примерно так я и должен выглядеть, когда снова увижу её. Побольше уверенности, спокойствия, мужества. Я ведь должен быть достойным её.
Напиши мені казку ,будь ласка

Жив був мураха.

Чим він відрізнявся від інших?

Вночі, коли всі відпочивали від роботи, він дивився на зірки.

Так, ці самі штучки, які викликають мрії у ледарів.

І мріяв.

Коли всі жили заради роботи, їжі, розваг чи чого-небудь іншого, він жив заради мрії.

Як думаєш, про що він мріяв?))

Про те, щоб навчитись літати, щоб бути разом з зірками? Серед них?

Ай, банально. Вам двійка, поверхнева дівко)) Він мріяв про увагу.

Час від часу, він намагався привернути увагу людей.

Йому прийшла в голову ідея, і він вимастився зеленою фарбою.

Це нарешті привернуло увагу однієї дівчини.

Дурний мураха... Він вважав, що лупа допоможе їй краще розгледіти його індивідуальність. І згорів. Заради мрії.

Реальність не знає, що таке романтика...

Насправді, в даному випадку реальність проявила велику долю романтизму. Бо знала, що мураха приречений і хотіла щоб історія
була коротка з трагічним але гарним кінцем, а не тягнулась поки на зміну романтиці прийшла б буденність.

Романтика не витиснеться буденністю.

Романтизм - це така стала величина, яку можна пригнічувати, але не можна зменшити. Хоча, це лише моя думка.

Але як правило, її вистачає лише на короткі історії
.

Чуда не трапиться, якщо не повіриш.

Всі ми діти, дорослішати шкідливо. Я вже говорив, що психоделіки повертають свідомість до стану дитини?

А діти вірять в чудо. І воно збувається...

[Mr. Floyd]

Ты считаешь что должен быть достоен того иллюзорного образа что у тебя в голове